повідомлення тощо

См. также в других словарях:

• справа — I и, ж. 1) Робота, заняття людини, пов язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов язані з виробництвом, службою, громадськими обов язками і т. ін. || Уживається… …   Український тлумачний словник

• кореспонденція — 1) (повідомлення, надіслані кореспондентом до газети, часопису тощо); допис, повідомлення (написане кореспондентом / читачем); замітка (невелика стаття, повідомлення в часописі тощо) 2) див. листування …   Словник синонімів української мови

• текст — у, ч. 1) Відтворена письмово або в друкованому вигляді авторська праця, документ, пам ятка тощо. || Папір із написаними на ньому авторськими словами. 2) Зміст певного словесного твору. || Словесна частина альбомів, ілюстрованих видань. || Слова… …   Український тлумачний словник

• кореспонденція — ї, ж. 1) тільки одн. Листування між окремими особами або установами. 2) збірн. Сукупність поштових відправлень (листів, телеграм тощо). •• Комерці/йна кореспонде/нція сукупність документів, пов язаних із підготовкою до оформлення та укладенням… …   Український тлумачний словник

• відповідь — і, ж. 1) Усне чи письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо. || Розповідь на задану тему (учнем, студентом і т. ін.). 2) Дія, вчинок, що здійснюється на противагу іншій дії, заклику, висловленню тощо. || Рішуче… …   Український тлумачний словник

• інформація — ї, ж. 1) тільки одн. Те саме, що інформування. 2) Відомості про які небудь події, чиюсь діяльність і т. ін.; повідомлення про щось. 3) Коротка стаття, допис у газеті, що містить фактичні дані. 4) тільки одн. Відомості в будь якій формі та вигляді …   Український тлумачний словник

• посилати — а/ю, а/єш, недок., посла/ти, пошлю/, пошле/ш, док., перех. 1) Відправляти що небудь поштою, передавати через посильного; надсилати. || Передавати на певну відстань повідомлення, концерти і т. ін. якими небудь засобами зв язку (по радіо,… …   Український тлумачний словник

• слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… …   Український тлумачний словник

• форма — и, ж. 1) Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. || мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури. 2) Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось… …   Український тлумачний словник

• бюлетень — я, ч. 1) Зібрання офіційних актів, розпоряджень тощо. 2) Зведення, інформаційний лист. •• Біржови/й бюлете/нь зведена таблиця курсів цінних паперів, біржових цін на товари, відомостей про укладені угоди на фондовій біржі. Інформаці/йний бюлете/нь …   Український тлумачний словник

• дебрифінг — у, ч. 1) В неформальній слідчій практиці – найдетальніші, багатоденні допити. 2) Повідомлення суб єкту, який брав участь в експерименті, теми й завдання експерименту. 3) Детальна доповідь після повернення із завдання (космонавта, розвідника тощо) …   Український тлумачний словник